UK/Бґ. 2.39

His Divine Grace A.C. Bhaktivedanta Swami Prabhupāda


TEXT 39

еша̄ те ’бгіхіта̄ са̄н̇кгйе
буддгір йоґе тв іма̄м̇ ш́р̣н̣у
буддгйа̄ йукто йайа̄ па̄ртга
карма-бандгам̇ праха̄сйасі

Послівний переклад

еша̄—усю цю; те—тобі; абгіхіта̄—що описана; са̄н̇кгйе—в аналітичному вивченні; буддгіх̣—інтелект; йоґе—в роботі, що виконується не заради користі; ту—але; іма̄м—це; ш́р̣н̣у—тільки послухай; буддгйа̄—інтелектом; йуктах̣—погоджений; йайа̄—яким; па̄ртга—син Пр̣тги; карма-бандгам—пута кармічних наслідків; праха̄сйасі—ти можеш звільнитися від.

Переклад

Досі Я описував тобі аналітичний шлях пізнання, тепер же послухай, як можна досягти цього ж знання, виконуючи безкорисливу діяльність. О сину Пр̣тги, опанувавши таке знання і діючи відповідно, ти зможеш звільнитись від кайданів карми.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Нірукті, ведичний словник, тлумачить слово са̄н̇кгйа як «те, що докладно описує явища» й водночас слово са̄н̇кгйа стосується філософії, яка розглядає істинну природу душі. Йоґа ж включає в себе владання своїми чуттями. Намір Арджуни не брати участі в битві ґрунтується на прагненні до задоволення своїх почуттів. Забувши про свій першорядний обов’язок, він хотів ухилитись від битви, вважаючи, що, зберігши життя родичів і близьких, він буде щасливішим, ніж завоювавши царство ціною вбивства своїх братів й кузенів, синів Дгр̣тара̄шт̣ри. Так чи інакше, він керувавсь бажанням задовольняти свої почуття. Чи він говорить про сумнівне щастя, здобуте внаслідок перемоги над родичами, чи про щастя бачити їх живими — в кожнім випадку мова йде про його особисті інтереси, в жертву яким він приносить мудрість й обов’язок. Тому Кр̣шн̣а хоче пояснити Арджуні, що, вбивши тіло свого діда, він не вб’є власне його душу, адже всі індивідуальні душі, включно з Самим Господом, вічні: вони існували індивідуально в минулому, існують як індивідуальності тепер і залишаться індивідуальними живими істотами в майбутньому, — всі ми вічно є індивідуальні духовні душі. Ми лише міняємо наші тіла як одяг, однак зберігаємо нашу індивідуальність навіть після того, як вивільнюємось із пут матеріальних оболонок. Отже, Господь Кр̣шн̣а докладно і дуже образно описав Арджуні природу душі й тіла. Таке аналітичне знання, яке всебічно описує душу і тіло, за визначенням словника Нірукті є са̄н̇кгйа. Але ця са̄н̇кгйа не має ніякого зв’язку з філософією са̄н̇кгйі атеїста Капіли. Задовго до самозванця Капіли філософію са̄н̇кгйа виклав, як це описано в Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам, істинний Господь Капіла, втілення Господа Кр̣шн̣и, який повідав її Своїй матері Девахӯті. Він точно пояснив, що пуруша, тобто Верховний Господь, є активне начало, і що Він створює матеріальний світ одним Своїм поглядом на пракр̣ті. Тієї ж думки дотримуються Веди й Ґı̄та̄. У Ведах описано, як Господь, кинувши погляд на пракр̣ті, запліднив її безмежно малими індивідуальними душами. Всю діяльність цих індивідуальних душ в матеріальному світі спрямовано на чуттєве задоволення, і люди в цьому світі, зачаровані матеріальною енерґією, вважають, що насолоджуються. Така спрямованість розуму зберігається аж до останнього етапу звільнення, коли жива істота бажає злитись в одне ціле з Господом. Це — остання пастка ма̄йі, ілюзії чуттєвої втіхи, і лише після багатьох життів, що проведені в такому прагненні до почуттєвого задоволення, велика душа віддає себе Ва̄судеві, Господу Кр̣шн̣і, й тим завершує свої пошуки вищої істини.

Арджуна вже визнав Кр̣шн̣у за свого духовного вчителя і цілковито вручив себе Йому: ш́ішйас те ’хам̇ ш́а̄дгі ма̄м̇ тва̄м̇ прапаннам. Отже, Кр̣шн̣а незабаром опише йому шлях буддгі-йоґи, або карма- йоґи, тобто, іншими словами, віддане служіння Господеві во ім’я вдоволення Його чуттів. У десятому вірші десятої глави буде з’ясовано, що буддгі-йоґа — це безпосереднє спілкування з Господом, який перебуває в серці кожного у вигляді Парама̄тми. Однак, таке спілкування неможливе без відданого служіння. Стадії буддгі-йоґи, тобто стану відданого або трансцендентного любовного служіння Господу, свідомості Кр̣шн̣и, жива істота досягає лише з безпідставної Господньої ласки. Тому Господь каже, що лише той, хто, відчуваючи трансцендентну любов до Нього, завжди віддано служить Йому, дістає в нагороду чисте розуміння справжньої відданості й любові. Таким чином, відданий легко може досягти Господа в Його вічному й сповненому блаженства царстві.

Отже, буддгі-йоґа, що згадана в цьому вірші, означає віддане служіння Господу, а слово са̄н̇кгйа, як було вказано вище, не має нічого спільного з атеїстичним вченням самозванця Капіли. Було б помилкою вважати, що са̄н̇кгйа-йоґа, про котру згадано тут, хоч якимось чином пов’язана з атеїстичною са̄н̇кгйею. Ця атеїстична філософія не мала популярності за часів битви на Курукшетрі, і взагалі, Господу Кр̣шн̣і нема потреби навіть згадувати про такі безбожні філософські вигадки. Істинну філософію са̄н̇кгйі Господа Капіли викладено в Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам, але навіть й вона сама по собі далека від того, що обговорюється тут. У цих віршах слово са̄н̇кгйа означає «аналітичний опис душі і тіла». Господь Кр̣шн̣а дав аналітичний опис душі, з метою підвести Арджуну саме до усвідомлення буддгі-йоґи, або бгакті-йоґи. Таким чином, са̄н̇кгйа Господа Кр̣шн̣и і са̄н̇кгйа Господа Капіли, яку викладено в Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам, означають одне й те ж — бгакті-йоґу. Тому Господь і каже, що лише нерозумні люди бачать різницю між са̄н̇кгйа-йоґою і бгакті-йоґою (са̄н̇кгйа-йоґау пр̣тгаґ ба̄ла̄х̣ праваданті на пан̣д̣іта̄х̣).

Безумовно, атеїстична са̄н̇кгйа-йоґа ніяк не пов’язана з бгакті- йоґою, і все ж таки знаходяться нерозумні люди, які твердять, що це саме про неї згадано в Бгаґавад-ґı̄ті.

Отже, треба розуміти, що буддгі-йоґа — це діяльність у свідомості Кр̣шн̣и, в сповненому блаженства й знання відданому служінні. Той, хто своїми діями намагається догодити лише Господеві, якою б важкою не була робота, той стоїть на засадах буддгі-йоґи і тому завжди перебуває в стані духовного блаженства. Людині, яка заглиблена в таку духовну діяльність, з Господньої ласки, трансцендентне розуміння приходить само по собі, і, таким чином, уникаючи зайвих надмірних зусиль, жива істота сягає стану довершеної свободи. Існує велика різниця між діяльністю в свідомості Кр̣шн̣и й діяльністю на задоволення чуттєвих потреб, тобто заради досягнення сімейного, чи будь-якого іншого матеріального щастя. Отже, буддгі-йоґа — це просто трансцендентна якість діяльності, яку ми виконуємо.