UK/BG 11.41-42
TEXTS 41-42
- сакгеті матва̄ прасабгам̇ йад уктам̇
- хе кр̣шн̣а хе йа̄дава хе сакге
- аджа̄ната̄ махіма̄нам̇ таведам̇
- майа̄ прама̄да̄т пран̣айена ва̄пі
- йач ча̄ваха̄са̄ртгам асат-кр̣то ’сі
- віха̄ра-ш́аййа̄сана-бгоджанешу
- еко ’тга ва̄пй ачйута тат-самакшам̇
- тат кша̄майе тва̄м ахам апрамейам
Послівний переклад
сакга̄—друг; іті—таким чином; матва̄—думаючи; прасабгам—раніше; йат—що б не; уктам—казав; хе кр̣шн̣а—гей, Кр̣шн̣о; хе йа̄дава—гей, Йа̄даво; хе сакге—гей, мій друже; іті—таким чином; аджа̄ната̄ — не знаючи; махіма̄нам — славу; тава—Твою; ідам—це; майа̄—мною; прама̄да̄т—внаслідок глупоти; пран̣айена—через любов; ва̄ арі—або; йат—що б не; ча—також; аваха̄са-артгам—задля жарту; асат-кр̣тах̣—той, кого зневажають; асі—Ти був; віха̄ра—розслабившись; ш́аййа̄—лежачи; а̄сана—сидячи; бгоджанешу—або коли їли разом; еках̣—сам на сам; атга ва̄—або; апі—також; ачйута—о непохибний; тат-самакшам—серед товаришів; тат—усе те; кша̄майе—прошу вибачення в; тва̄м—Тебе; ахам—я; апрамейам—незмірно.
Переклад
Думаючи про Тебе як про свого друга, я необачно звертався до Тебе «Гей, Кр̣шн̣о», «гей, Йа̄даво», «гей, мій друже», бо не знав Твоєї слави. Будь ласка, пробач мені все, що я зробив у безумстві чи з любові. Я жартома багато разів ображав Тебе під час відпочинку, коли ми поділяли ложе, або коли ми сиділи чи їли разом, іноді віч-на-віч, а іноді перед багатьма друзями. О непохибний, будь ласка, прости мені всі ці образи.
Коментар
Незважаючи на те, що Кр̣шн̣а представ перед Арджуною у Своїй всесвітній формі, Арджуна пам’ятає про свої дружні стосунки з Ним і просить вибачити йому всі надмірні вільності, що виникали лише з дружби. Він визнає, що досі не знав, що Кр̣шн̣а може прибирати всесвітньої форми, хоча Він і розповідав йому про це як близькому другові. Арджуна не знав, скільки разів він нешанобливо поводився з Кр̣шн̣ою, коли казав Йому «гей, мій друже», «гей, Кр̣шн̣о», «гей, Йа̄даво» тощо, не підозрюючи про Його велич. Але Кр̣шн̣а такий добрий і милостивий, що, незважаючи на Свою могутність, Він ставився до Арджуни як до друга. Такими є трансцендентні любовні стосунки між відданим і Господом. Зв’язок живої істоти з Кр̣шн̣ою встановлено навіки, і про нього не можна забувати, що й підтверджує поведінка Арджуни. Арджуна, навіть споглядаючи велич всесвітньої форми Кр̣шн̣и, не міг забути про свою дружбу з Ним.