UK/BG 12.6-7

His Divine Grace A.C. Bhaktivedanta Swami Prabhupāda


TEXTS 6-7

йе ту сарва̄н̣і карма̄н̣і
майі саннйасйа мат-пара̄х̣
ананйенаіва йоґена
ма̄м̇ дгйа̄йанта упа̄сате
теша̄м ахам̇ самуддгарта̄
мр̣тйу-сам̇са̄ра-са̄ґара̄т
бгава̄мі на чіра̄т па̄ртга
майй а̄веш́іта-четаса̄м

Послівний переклад

йе—ті, хто; ту—але; сарва̄н̣і—усе; карма̄н̣і—діяльність; майі—Мені; саннйасйа—відрікаючись; мат-пара̄х̣—будучи прив’язаним до Мене; ананйена—неподільно; ева—неодмінно; йоґена—практикуючи бгакті-йоґу; ма̄м—про Мене; дгйа̄йантах̣—розмірковуючи; упа̄сате—поклоняються; теша̄м—їх; ахам—Я; самуддгарта̄—визволитель; мр̣тйу—від смерті; сам̇са̄ра—в матеріальному існуванні; са̄ґара̄т—з океану; бгава̄мі—Я стаю; на—не; чіра̄т—після тривалого проміжку часу; па̄ртга—син Пр̣тги; майі—на Мені; а̄веш́іта—закріплений; четаса̄м—тих, чий розум.

Переклад

Але Я швидко вирятовую з океану народження і смерті тих, о сину Пр̣тги, хто вшановує Мене, покладаючись у всіх своїх діях на Мене, тих, хто присвятив себе Мені і неухильно з відданістю служить Мені, і, закріпивши на Мені свій розум, завжди подумки споглядає Мене.

Коментар

Тут чітко визначено, що відданим дуже щастить, бо Господь негайно визволяє їх з матеріального існування. Чисте віддане служіння приводить до розуміння величі Бога й підлеглого становища індивідуальної душі. Служити Верховному Господеві — обов’язок індивідуальної душі, інакше вона служитиме ма̄йі.

Як стверджувалося раніше, лише віддане служіння дає можливість гідною мірою оцінити Верховного Господа. Отже, треба цілком довіритись Йому. Щоб досягнути Кр̣шн̣у, треба закріпити на Ньому свій розум і працювати лише для Нього. Немає значення, яку роботу виконує людина, аби вона виконувала її для Кр̣шн̣и. Такою є суть відданого служіння. Відданий не прагне ніяких досягнень, крім тих, що приносять задоволення Верховному Богові-Особі. Смисл життя відданого полягає в тому, щоб догоджати Кр̣шн̣і, й заради задоволення Кр̣шн̣и він може пожертвувати всім, як це зробив Арджуна на полі бою Курукшетра. Це не складно: людина може виконувати свої обов’язки й водночас постійно співати маха̄-мантру Харе Кр̣шн̣а, Харе Кр̣шн̣а, Кр̣шн̣а Кр̣шн̣а, Харе Харе / Харе Ра̄ма, Харе Ра̄ма, Ра̄ма Ра̄ма, Харе Харе. Такий трансцендентний спів привертає відданого до Верховного Бога-Особи.

Верховний Господь запевняє, що Він не забариться вирятувати з океану матеріального існування чистого відданого, який діє таким чином. Хто вдосконалив себе за допомогою йоґи, може за своїм бажанням перенести душу, тобто себе, на будь-яку вподобану ним планету, хтось використовує інші можливості, але щодо відданого, то тут чітко стверджується, що Господь Сам піклується про нього. Відданому нема потреби набувати якоїсь особливої кваліфікації, щоб перенестись у духовний світ.

У Вара̄ха Пура̄н̣і є такий вірш:

найа̄мі парамам̇ стга̄нам арчір-а̄ді-ґатім̇ віна̄ ґаруд̣а-скандгам а̄ропйа йатгеччгам аніва̄рітах̣ Зміст цього вірша в тому, що відданому нема потреби вдаватись до ашт̣а̄н̇ґа-йоґи, щоб перенестись, як душа, на духовні планети. Сам Верховний Господь піклується про це. Він запевняє тут недвозначно, що Він Сам доставляє його туди. Дитина перебуває в безпеці, тому що батьки цілком опікуються нею. Так само відданому непотрібно докладати зусиль, щоб за допомогою йоґи перенестися на інші планети. Радше, Верховний Господь, зі Своєї великої ласки, з’явиться негайно, сидячи на Своєму носієві, птахові Ґаруді, й просто вирятує відданого з матеріального існування. Хоча людина, яка впала в океан, може бути гарним плавцем, все ж таки, скільки б вона не силкувалась, сама вона вже не врятується. Але якщо хто-небудь прийде на допомогу й витягне її з води, — вона перебуватиме в безпеці. Так само й Господь витягує відданого з матеріального існування. Людина повинна просто дотримувати нескладних настанов свідомості Кр̣шн̣и й цілком присвятити себе відданому служінню. Кожна розумна людина повинна скористатися з переваг відданого служіння. На̄ра̄йан̣ı̄йа підтверджує:

йа̄ ваі са̄дгана-сампаттіх̣ пуруша̄ртга-чатушт̣айе тайа̄ віна̄ тад а̄пноті наро на̄ра̄йан̣а̄ш́райах̣

Зміст цього вірша полягає в тому, що людині не слід присвячувати себе якимсь різновидам кармічної діяльності або, поринувши в спекулятивні роздуми, нарощувати знання. Той, хто присвятив себе Верховній Особі, може отримати всі блага, що їх здобувають за допомогою інших способів йоґи, роздумів, обрядів, добродійності, жертвопринесень тощо. Таким є особливе благословення відданого служіння.

Просто повторюючи святі імена Кр̣шн̣и — Харе Кр̣шн̣а, Харе Кр̣шн̣а, Кр̣шн̣а Кр̣шн̣а, Харе Харе / Харе Ра̄ма, Харе Ра̄ма, Ра̄ма Ра̄ма, Харе Харе — відданий Господа може легко й радісно досягти верховного призначення. Жодним іншим шляхом, на які вказують релігії, неможливо прийти до цієї вищої мети.

У вісімнадцятій главі підсумовується зміст Бгаґавад-ґı̄ти:

сарва-дгарма̄н парітйаджйа ма̄м екам̇ ш́аран̣ам̇ враджа ахам̇ тва̄м̇ сарва-па̄пебгйо мокшайішйа̄мі ма̄ ш́учах̣

Людині слід облишити всі інші шляхи самореалізації й просто присвятити себе відданому служінню в свідомості Кр̣шн̣и. Так вона зможе досягти найвищої досконалості життя. Людині не треба зважати на свої минулі гріховні вчинки, тому що Верховний Господь повністю перебирає на Себе піклування про неї. Отже, не слід марно витрачати сили в пошуках духовного самоусвідомлення. Хай кожен знайде опіку у верховного всемогутнього Бога, Кр̣шн̣и. Це і є найвища досконалість життя.