UK/BG 15.1
TEXT 1
- ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
- ӯрдгва-мӯлам адгах̣-ш́а̄кгам
- аш́ваттгам̇ пра̄хур авйайам
- чганда̄м̇сі йасйа парн̣а̄ні
- йас там̇ веда са веда-віт
Послівний переклад
ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча—Верховний Бог-Особа сказав; ӯрдгва-мӯлам—з корінням догори; адгах̣—донизу; ш́а̄кгам—гілки; аш́ваттгам—дерево баньян; пра̄хух̣—сказано; авйайам—вічний; чганда̄м̇сі—ведичні гімни; йасйа—котрого; парн̣а̄ні—листя; йах̣—кожен, хто; там—те; веда—знає; сах̣—він; веда-віт—знавець Вед.
Переклад
Верховний Бог-Особа мовив: Кажуть, існує безсмертне дерево баньян, яке росте корінням догори, гіллям — униз, а листя його — ведичні гімни. Той, хто знає це дерево, пізнав Веди.
Коментар
Переконавшись у важливості значення бгакті-йоґи, хтось може запитати також про значення Вед. У цій главі з’ясовуватиметься, що вивчення Вед скероване на те, щоб осягнути Кр̣шн̣у. Це означає, що людина вже пізнала Веди, якщо вона перебуває в свідомості Кр̣шн̣и і присвячує себе відданому служінню Йому.
Плетиво цього матеріального світу порівнюють тут з баньяновим деревом. Жива істота, яка вподобала кармічну діяльність, не знає кінця такому баньяновому дереву. Вона блукає, переходячи з одної гілки на другу, з другої на третю, з третьої на четверту й т. д. Дерево матеріального світу нескінченне, і людина, що прив’язана до нього, не здатна вивільнитись. Ведичні гімни, що призначені на духовне виховання людини, називають листям цього дерева. Корені його ростуть догори, бо беруть початок з найвищої планети всесвіту, планети, на якій мешкає Брахма̄. Якщо людина збагне природу незруйновного дерева ілюзії, вона зуміє вибратись із нього.
Потрібно усвідомити цей процес звільнення. В попередніх главах пояснювалось, що є чимало способів, за допомогою яких можна вивільнитись з матеріальних кайданів. І скрізь ми бачили, що віддане служіння Верховному Господеві — найкращий шлях. Основною засадою відданого служіння є зречення від матеріальної діяльності і прив’язаність до трансцендентного служіння Господеві. На початку цієї глави розглядається шлях до того, як розірвати прив’язаності до матеріального світу. Корінь матеріального існування росте вгору. Це означає, що він починається із всезагальної матеріальної субстанції, з вищої планети всесвіту. Звідти розвивається весь усесвіт з його численними розгалуженнями, що являють собою різноманітні планетні системи. Плодами дерева є наслідки діяльності живих істот: релігія, економічний поступ, почуттєве задоволення й звільнення.
У матеріальному світі ми не бачимо подібного дерева, гілля якого було б обернене долі, а коріння — догори, однак воно існує. Таке дерево можна знайти біля водойми. Неважко помітити, що дерева, які ростуть на березі, відображені у воді з вітами додолу, а коренями — вгору. Іншими словами, дерево матеріального світу — лише відображення істинного дерева духовного світу. Це віддзеркалення духовного світу засноване на бажанні таким самим способом, як відображення дерева — на воді. Бажання — причина того, що речі проявлено в такій спотвореній матеріальній перспективі. Той, хто відчуває потребу вибратись з матеріального існування, повинен ретельно вивчити це дерево за допомогою аналітичного дослідження, — лише тоді він зможе розірвати свій зв’язок з ним.
Це відображення є точна копія справжнього дерева. В духовному світі є все. Імперсоналісти вважають Брахмана за коріння матеріального дерева, а з цього коріння, згідно з філософією са̄н̇кгйі, походить пракр̣ті, пуруша, потім три ґун̣и, потім п’ять грубих елементів (пан̃ча-маха̄-бгӯта), потім десять органів чуття (даш́ендрійа), розум тощо. Таким чином вони ділять весь матеріальний світ на двадцять чотири елементи. Якщо Брахман — центр усіх проявлень, то всі проявлення, що оточують його, можна поділити на дві половини. Перша половина — матеріальний світ, друга — духовний. Матеріальний світ — це спотворена копія духовного світу, що реально існує і який має таке ж саме розмаїття. Як пояснено в Бгаґавад-ґı̄ті, пракр̣ті є зовнішня енерґія Верховного Господа, а пуруша — це Сам Господь. Проявлення, що ми його бачимо, — матеріальне, і тому воно тимчасове. Відображення має минущу природу, його інколи можна бачити, інколи — ні. Але його прообраз — вічний. Матеріальне відображення справжнього дерева слід зрубати. Коли кажуть, що людина знає Веди, вважають, що вона знає, як розірвати прив’язаність до матеріального світу. Якщо хтось усвідомив це, — він насправді пізнав Веди. Того ж, хто зачарований ритуальними формулами Вед, просто приваблює чудове зелене листя дерева. Такій людині не відоме призначення Вед. Мета Вед, як з’ясовано Самим Господом, полягає в тому, щоб зрубати відображене дерево і досягти справжнього дерева духовного світу.