UK/BG 15.3-4
TEXTS 3-4
- на рӯпам асйеха татгопалабгйате
- на̄нто на ча̄дір на ча сампратішт̣га̄
- аш́ваттгам енам̇ су-вірӯд̣га-мӯлам
- асан̇ґа-ш́астрен̣а др̣д̣гена чгіттва̄
- татах̣ падам̇ тат паріма̄рґітавйам̇
- йасмін ґата̄ на нівартанті бгӯйах̣
- там ева ча̄дйам̇ пурушам̇ прападйе
- йатах̣ правр̣ттіх̣ праср̣та̄ пура̄н̣ı̄
Послівний переклад
на—не; рӯпам—форма; асйа—цього дерева; іха—у цьому світі; татга̄—також; упалабгйате—може бути відчуте; на—ніколи; антах̣—кінець; на—ніколи; ча—також; а̄діх̣—початок; на—ніколи; ча—також; сампратішт̣га̄—основа; аш́ваттгам—дерева баньян; енам—його; су-вірӯд̣га—сильно; мӯлам—вкоріненого; асан̇ґа-ш́астрен̣а—зброєю відчуженості; др̣д̣гена—міцним; чгіттва̄—зрубуючи; татах̣—відтоді; падам—становище; тат—те; паріма̄рґітавйам—потрібно відшукати; йасмін—де; ґата̄х̣—йдучи; на—ніколи; нівартанті—повертаються; бгӯйах̣—знову; там—до Нього; ева—неодмінно; ча—також; а̄дйам—істинного; пурушам—Бога-Особи; прападйе—віддатись; йатах̣—від кого; правр̣ттіх̣—початок; праср̣та̄—простертий; пура̄н̣ı̄—дуже старий.
Переклад
У цьому світі не можна осягнути істинної форми такого дерева. Ніхто не може зрозуміти, де воно починається, де закінчується, і де його основа. Але потрібно з усією рішучістю зброєю відречення зрубати це глибоко вкорінене дерево. Далі треба знайти те місце, досягши якого, ніхто й ніколи не повертається назад, і там віддати себе Верховному Богові-Особі, що з Нього все почалось і поширилось з незапам’ятних часів.
Коментар
Тут ясно сказано, що в матеріальному світі неможливо пізнати справжньої форми цього баньянового дерева. Корінь дерева направлений угору, і тому справжнє дерево продовжується з іншого кінця. Заплутавшись у матеріальних розгалуженнях дерева, людина не може побачити ні того, як задалеко воно простягається, ні того, де йому початок. Але все ж таки необхідно знайти першопричину. «Я син свого батька, а мій батько — син іншого батька тощо». Провадячи таку розвідку, можна прийти до Брахми, який походить від Ґарбгодакаш́а̄йı̄ Вішн̣у. Коли людина врешті-решт прийде таким шляхом до Верховного Бога-Особи, вона досягне мети своїх пошуків. Необхідно знайти першоджерело цього дерева, Верховного Бога-Особу, спілкуючись з тими, кого наділено знанням про Нього. Просвітлена знанням жива істота поступово зрікається оманного відображення реальності й, усвідомивши істину, стає спроможною порвати зв’язок з ним і знайти своє місце на істинному дереві.
У зв’язку з цим важливим є слово асан̇ґа, бо схильність задовольняти почуття і панувати над матеріальною природою є дуже сильною. Слід навчитись відреченості, обговорюючи питання духовної науки, заснованої на авторитетних ш́а̄страх і слухати людей, наділених справжнім знанням. Внаслідок таких бесід у товаристві відданих Господа, людина приходить до Верховного Бога-Особи. І тоді перше, що треба зробити — це вручити себе Йому. Тут змальовано місце, потрапивши в яке, жива істота не повертається більше до ілюзорного відображення дерева. Верховний Бог-Особа, Кр̣шн̣а, є початковий корінь, з якого все виникло. Щоб добитися прихильності Бога-Особи, треба просто віддатися Йому, що можливо зробити шляхом любовного служіння, коли людина слухає про Господа, оспівує Його імена й т. ін. Бог є причина розвитку матеріального світу. Це вже пояснював Сам Господь: ахам̇ сарвасйа прабгавах̣ — «Я — джерело всього». Тому, щоб вирватись із цупких пут баньянового дерева матеріального життя, необхідно віддати себе Кр̣шн̣і. Як тільки жива істота віддається Кр̣шн̣і, вона природним чином зрікається матеріального світу.