UK/BG 4.33

His Divine Grace A.C. Bhaktivedanta Swami Prabhupāda


TEXT 33

ш́рейа̄н дравйа-майа̄д йаджн̃а̄дж
джн̃а̄на-йаджн̃ах̣ парантапа
сарвам̇ карма̄кгілам̇ па̄ртга
джн̃ане парісама̄пйате

Послівний переклад

ш́рейа̄н — більший; дравйа-майа̄т — матеріальної власності; йаджн̃а̄т — ніж жертвопринесення; джн̃а̄на-йаджн̃ах̣ — жертвопринесення в знанні; парантапа—о караючий ворогів; сарвам—усе; карма—діяльність; акгілам—в цілому; па̄ртга—син Пр̣тги; джн̃а̄не—в знанні; парісама̄пйате—закінчується.

Переклад

О караючий ворогів, жертвувати із знанням краще, ніж формально офірувати своє майно. Врешті-решт, о сину Пр̣тги, вся діяльність, виконувана як жертва, спрямовує людину до трансцендентального знання.

Коментар

Мета всіх жертвопринесень — досягнути стану досконалого знання, далі — звільнитись від матеріальних страждань і, врешті-решт, людина поринає в трансцендентне любовне служіння Верховному Господеві (свідомість Кр̣шн̣и). Однак, існує певний секрет, що пов’язаний з усіма різновидами жертовної діяльності, і його необхідно знати. Жертвопринесення іноді прибирає різних форм, відповідно до віри виконавця. Коли віра його сягає ступеня трансцендентального знання, такого виконавця жертвопринесення слід вважати досконалішим проти того, хто просто жертвує матеріальною власністю, не маючи такого знання, тому що жертвопринесення, не осяяне світлом знання, здійснюється на матеріальному рівні і не приносить ніякого духовного блага. Справжнє знання сягає своєї довершеності в свідомості Кр̣шн̣и, вищому ступені трансцендентального знання. Жертвопринесення, виконувані без глибокого знання, це просто матеріальна діяльність. Однак, та ж сама діяльність, виконувана на рівні трансцендентального знання, стає духовною. Залежно від свідомості, з якою виконується жертовна діяльність, її інколи називають карма-ка̄н̣д̣а (діяльність задля плодів), а інколи — джн̃а̄на-ка̄н̣д̣а (пізнання істини). Краще, коли метою є знання.