UK/Prabhupada 0007 - Крішна забезпечить усім необхідним



Lecture on SB 1.5.22 -- Vrndavana, August 3, 1974

Брамāнанда: Брахмана не буде працювати ні на кого?

Прабхупāда: Не буде. Він помре від голоду, але не буде ні до кого найматися. Таким є брахмана. І кшатрія також, і також вайшья. Але не шудра. Вайшьйа знайде собі варіант для бізнесу. Він розпочне власну справу. До речі, є одна практична історія на цю тему. Багато-багато часу тому назад, в Калькутті - Був собі такий чоловік - містер Нанді. Одного разу, він прийшов до свого друга і попрохав: "Чи не міг би ти дати мені невеликий стартовий капітал, з якого я зміг би почати власний бізнес?". А той його і питає: "Чи ти вайшьйа, комерсант?" -Так. - Ти хочешь грошей від мене? Гроші - вони на вулиці лежать. Ти можеш їх там знайти. А М-р Нанді відповідає: "Але Я не бачу". - Не бачиш? А це по-твоєму що таке? - Це? Це - дохла миша!" -Ось це - твій капітал! Тільки уявіть-но собі!

У ті дні в Калькутті була чума, чума вирувала. Муніципалітет оголосив, що тому, хто принесе мертву мишу в муніципалітет, заплатять дві ганни. (2 ганни - приблизно рівняються 1/8 рупії) Отож, він узяв труп миші і приніс його в муніципалітет. Йому заплатили дві ганни. І на них він купив кілька гнилих горіхів бетеля на ті дві ганни, помив їх і продав за чотири або п'ять ганн. Роблячи теж саме знову і знову - він сягнув статку доволі багатої людини. Один з моїх духовних братів в Бозі - належав до сім'ї Нанді. У їх сім'ї - й понині харчуються по чотириста-п'ятсот чоловік щодня. Це Велика, аристократична родина. І досі вони притримуються свого принципа: як тільки в когось народжується син чи дочка, п'ять тисяч рупій одразу відкладаються на рахунок у банку, і доки дитина віиростає, то к моменту заміжжя, вона може ці п'ять тисяч рупій з гарними відсотками взяти. Такий принцип. І інших принципів розділу капіталу в роді не існує. І також, кожен, хто живе в сім'ї, отримує харчування і житло. І я веду до того, що засновком цього роду - був містер Нанді, він почав свій бізнес з мертвого щура - чи щура, чи миші...

Це факт, це дійсно факт, що якщо хтось хоче жити незалежно, ... У Калькутті я це міг спостерігати. Навіть представники бідного класу вайшьїв - кожного ранку вони наберають якусь кількість далу (дал - це бобова культура), набирають мішок дала, і ідуть від дверей до дверей, бо, Дал - він усюди потрібен. І, вранці він займається дал-бізнесом, а ввечері він бере каністру гасу. Бо увечері кожнен має потребу в ньому. Й понині ви можете бачити в Індії, що ніхто з них що ніхто з них не шукає, до кого найнятись і на кого робити. Може у нього і не багато чог б то не було, але він піде і буде торгувати якімись земляними горішками чи арахісом. Чимось - але буде зайнятий. Зрештою, це Крішна - кожного забезпечує засобами до існування. І це помилково так думати, що наче "ось ца людина - дає мені засоби до існування". Ні. Шастри кажуть: eko yo bahūnāṁ vidadhāti kāmān. "Він один підтримує та вдовольняє бажання всіх" В цьому полягає впевненість у Крішни: "Крішна дав мені життя, Крішна мене сюди відправив, І Він же і надасть мені кошти до існування. Тож, дозвольте мені робити щось, відповідно до моїх здібностей, і через це джерело - прийде Крішнина підтримка, засоби до існування".