UK/Prabhupada 1069 - Релігія відбиває ідею віри. Віра може змінитися, але санатана-дхарма - ні



660219-20 - Lecture BG Introduction - New York

Верховний Господь також є санатана. І трансцендентна обитель за межами матеріального неба - також санатана. Живі істоти також є санатана. Досягнути суспільства санатана Верховного Господа, санатана живих істот, в санатана вічній обителі - вища ціль людського життя. Господь так дорогий до живих істот, тому що живі істоти - всі сини Верховного Господа. Господь пояснює: сарва-йонішу каунтейа самбгаванті муртайо йах" (БГ 14.4). Все живе, усі види живих істот... Існують різні типи живих істот, відповідно різній кармі, але Господь називає Себе Батьком усіх живих істот, і тому Господь приходить, щоб повернути всі заблукалі обумовлені душі назад в санатана-дгаму, в санатана небо, щоб жива санатана істота могла відновити своє положення санатана - вічного супутника Господа. Він приходить особисто в різних інкарнаціях. Він посилає своїх довірених слуг або синів, супутників або ачарйів, щоб повернути обумовлені душі. Тому санатана-дгарма не має ніякого відношення до будь-якого сектантського процесу чи релігії. Це вічна роль вічної живої істоти в відношеннях з Вічним Верховним Господом. Що стосується санатана-дгарми, то мається на увазі поняття вічності. Шріпад Рамануджачайа так пояснив слово санатана: "те що не має ані початку, ані кінця". Говорячи про санатана дгарму, ми повинні просто прийняти авторитет Шріпада Рамануджачарйі в тому, що у неї немає ані початку, ані кінця. Слово релігія дещо відрізняється від санатана дгарми. Релігія передає ідею віри. Віра може змінюватися. Хтось може вірити у певний процес і потім змінити віру, прийнявши іншу. Але санатана-дгарма означає незмінна, та, що не може змінитися. Так само, як вода і рідина. Природу рідини неможливо відділити від води. Тепло і вогонь. Тепло неможливо відняти від вогню. Так само і вічна роль вічної живої істоти, яка відома як санатана-дгарма, не може бути змінена. Це неможливо змінити. Ми повинні віднайти, що є вічною роллю вічної живої істоти. Коли ми говоримо про санатана-дгарму, нам необхідно просто прийняти авторитет Шріпада Рамануджачарйі в тому, що в неї немає ані початку, ані кінця. Те, що не має ані початку, ані кінця, не може бути чимось сектантським або обмеженим якимись рамками. Коли ми проводимо конференцию по санатана-дгармі, люди, що належать до до деяких не вічних релігійних вірувань, помилково вважають, що мають справу з сектантством. Але якщо ми заглибимося у питання, і розглянемо його в світлі сучасної науки, то стане можливим представити санатана-дгарму як заняття для людей усього світу, і навіть для живих істот усього всесвіту. Релігійна віра, яка не є санатана, має початок в людському суспільстві, але історія санатана-дгарми може бути тільки історією живих істот. Щодо живих істот, в шастрах указано авторитетно, що для живих істот не існує ані народження, ані смерті. В Бгагавад-Гіті ясно стверджується, що жива істота ненароджена і ніколи не помре. Воно вічне, незруйновне, і продовжує жити після зруйнування його тімчасового матеріального тіла.